На п'ятому курсі медичного університету, коли у нас народилася Аріна, я не хотів робити їй вакцинацію.

Я дякував Богу і дружині за те, що дитина здорова. Я вважав, що її імунітет справиться з усім, хотів захистити її від втручань ззовні.

Я був "зелений", не бачив дитячих інфекцій і жив в ілюзії безпеки.

Всупереч моїй позиції, дружина все-таки зробила дитині щеплення.

У мене були різні думки: про міжнародний заговір, чіпування, скорочення популяції, масонські організації - я не стадо і не буду робити як всі.

Все змінилось, коли я пішов у практичну медицину, побачивши що таке гепатит В, кашлюк, кір, вітрянка, пневмококова інфекція та інші.

Зараз я усвідомив, наскільки моя позиція відносно щеплень була невірна.

Коли я бачу дітей без щеплень, я розумію страхи їхніх батьків.
Я не оцінюю і не коментую їхнє рішення.

Я задоволений собою, що вибрався з павутини своїх ілюзій і страхів.

Тепер мої діти захищені від всіх інфекцій, які тільки можливо.
Моє завдання як батька розібратися, де істина і вибрати краще рішення для дітей.

Знаю, що багато підписників не роблять щеплень дітям і собі.
Які у вас страхи?

Анатолій Корнутяк